Відділ освіти, сім'ї, молоді та спорту Диканської районної державної адміністрації

Розвиток освіти на Диканщині

     Історія народної освіти Диканьки веде свій відлік з 1801 року. Саме тоді Кочубеєм було засноване в Диканьці приватне трикласне училище, яке відповідало типові церковнопарафіяльних шкіл. Приймали туди переважно хлопчиків віком від 7 до 17 років, з яких готували службовців для маєтку князя Кочубея. В 60-х роках ХІХ століття у зв’язку із запровадженням земської реформи 1864 року в Диканьці діяло чотири земських училища (загальноосвітні початкові школи, які відкривалися й утримувалися земствами в сільській місцевості – одно- та двокласні). Навчали тут Закону Божому, читанню, письму та арифметиці. Перше Диканське земське однокласне училище (до 1908 року – громадсько-земське) розпочало свою діяльність у 1843 році. Знаходилось воно спочатку в громадському будинку, подарованому князем С.В.Кочубеєм, мало земельну ділянку розміром ¼ десятини. У 1891 році на кошти попечителя Віктора Сергійовича Кочубея , громади й земства для училища було споруджено нове приміщення. У 1890-91 навчальному році школу відвідувало 156 дітей, з них 13 дівчаток.

      Кількість дітей, які відвідували школу, зросла до 228 (на 1 січня 1904 року), потім почала спадати в зв’язку з відкриттям другого ( 1904 р.), третього (1906 р.) та четвертого ( 1912 р.) земських училищ. Крім земських училищ, у Диканьці діяли жіноча церковно-парафіяльна школа (з 1892 р.), та дві школи грамоти. Попечителькою жіночої церковно-парафіяльної школи була княгиня Олена Костянтинівна Кочубей, навчалися в ній 27 дівчаток, вивчали Закон Божий, читання та письмо, церковний спів. В школах грамоти навчання обмежувалось заучуванням молитв, початками читання, письма та лічби. Диканська Троїцька школа грамоти розпочала свою діяльність у 1890 році. Розташовувалась вона у власній хаті вчителя Філіпа Зеленського, де було дуже тісно (здобували освіту 14 дітей – 11 хлопчиків і 3 дівчинки), а з 1892 року – в просторій кімнаті будинку церковного старости Федора Міхна. В 1901-1902 н.р. тут налічувалося 34 учні (25 хлопчиків і 9 дівчаток).

   З 1894 року діяла школа грамоти Шкурата, яка розміщувалась в найманому будинку, про кількість її учнів інформації не збереглося. Про стан розвитку народної освіти в Диканьці та Диканській волості свідчать такі цифри: в 1884 році було одне на всю волость народне училище, де навчалось 136 дітей; в 1897 році налічувалось 9 шкіл, з них 4 – в Диканьці; а в 1912 році – 14 училищ, в яких здобували освіту 1003 учні (80% від загальної кількості дітей шкільного віку, яких було 1268). На західній стороні від диканської волосної управи (нині приміщення пенсійного фонду)з 1904 року височіла двоповерхова школа, одна із трьох шкіл села Диканьки, приміщення якої було зведене на кошти поміщиків Кочубеїв. Вона називалася «Четырехклассное училище Министерства просвещения». Першими учителями були Фролов Віктор Олексійович, Діхтяр Олексій Іванович. Після революції 1905 року ця школа була перетворена у вищепочаткову з пۥятирічним курсом навчання і називалась «двухклассное училище Министерства просвещения». Вивчалися такі предмети: російська мова, арифметика, у 4 і 5-х класах – геометрія, географія, історія.

В роки Другої світової війни приміщення школи слугувало конюшнею, а в 1943 році було зруйноване, його відбудова завершилась в 1954 році, з того часу тут розмістилась Диканська семирічна школа. Диканським школярам дане приміщення слугувало аж до середини 80-х років. В 1934 році був збудований новий корпус Диканської середньої школи, а в 1937 році був перший випуск. Диканська середня школа розміщувалась в двох приміщеннях, деякий період цей навчальний заклад називався зразковим. Школа була добре обладнана: просторі і чисті кімнати з великими вікнами, стіни побілені і пофарбовані. В класах стояли нові парти. У школах були кабінети, природничі куточки, де мешкали різні дрібні тваринки, птахи, акваріуми, а також великі бібліотеки, багато різного унаочнення. На пришкільних ділянках проводили досліди юннати, були садки, квітники. В піонерському клубі, розміщеному в будинку школи, кипіла робота багатьох піонерських гуртків та художньої самодіяльності учнів старших класів: співочого, драматичного, літературного, фізкультурного, струнного і інших. Учні весело і культурно проводили своє дозвілля. Два рази на тиждень проводилися організовані походи в кіно, на концерти, в цирк. Ходили на прогулянки до лісу, річки. У роки німецької окупації приміщення школи використовувалося в якості в’язниці для молоді, яку відправляли до Німеччини.

      В Диканьці були спалені всі 4 приміщення школи, причому два приміщення, де знаходилися семирічні школи, було зруйновано повністю. Незважаючи на великі труднощі після окупаційного періоду, відразу ж почалося навчання 1 жовтня 1943 року. Воно проводилося у хатах різних мікрорайонів Диканьки - на Нараджівці, Воронянці.

      За 1944 по 1947 роки було відбудовано один поверх Диканської середньої школи корпусу №1, де і продовжилося навчання з 1 січня 1947 року. У 1956 році школи об’єднані в єдину Диканську середню школу.

     У 1958 році школа перетворена із середньої з 10-річним навчанням у середню загальноосвітню трудову політехнічну школу з виробничим навчанням. Поряд з навчанням учні оволодівали професіями токаря, столяра, швеї, кваліфікованого робітника сільського господарства, телефоніста, шофера тощо. У 1962 навчальному році випуску не було, бо 10-й клас перейшов в одинадцятий. 1961-1962 н.р. закінчили 690 учнів. Весною 1960 року розпочалось будівництво нового корпусу школи. Було добудовано 8 класних кімнат, хімічний, фізичний, математичний, природничий і історичні кабінети, актовий і спортивний зали, бібліотеку. Навчання в новому корпусі розпочалося з 9 листопада 1964 року.

      5 листопада 1977 року була здана в експлуатацію нова будівля Диканської середньої школи - урочисто перерізана стрічка, будівельники вручили директору школи О. П. Новік символічний ключ від школи. Після відкриття нової школи у 1977 році в старому приміщенні школи була відкрита Диканська початкова школа. Пізніше на території цієї школи почав діяти міжшкільний виробничо-навчальний комбінат. Тут юнаки одержували спеціальність водія автомобіля і трактора, дівчата оволодівали майстерністю крою та шиття. Зараз в приміщенні знаходяться Відділ освіти, сім’ї, молоді та спорту Диканської районної державної адміністрації, Центральна районна бібліотека для дорослих, Будинок дитячої та юнацької творчості.

 

        Матеріал підготувала Сердюк Л.І.,

        методист РМК


Останні новини:

Творча майстерня педагога

Дата створення: 15:00 06.02.2020

        Педагогічний працівник у міжатестаційний період розвиває свій творчий потенціал через участь у районних заходах, майстер-класах, вебінарах. 05.02.2020 року на базі закладу дошкільної освіти №1 ясел-садка «Ромашка» Диканської селищної ради відбувся районний семінар у формі творчої майстерні педагогів, що атестуються у 2020 році. Учасники заходу мали змогу переглянути виставку дитячих робіт за участю батьків «Зима-чарівниця».

Районний етап інтелектуальної гри "Дебати"

Дата створення: 15:31 27.01.2020

            З метою впровадження  в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів освітньої технології «дебати», виявлення та розвитку інтелектуальних здібностей школярів, формування навичок толерантності та культури спілкування 24 січня 2020 року на базі Диканської ЗОШ І-ІІІ ст. проведено районний етап обласних змагань інтелектуальної гри «Дебати» серед шкільних дебатних клубів закладів загальної середньої освіти району.


Випадкові фото:

Перейти у фотогалерею »


Останні оприлюднені документи:

Переглянути всі документи »